- поблукати
- —————————————————————————————поблука́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поблукати — а/ю, а/єш, док. Ходити, їздити і т. ін. якийсь час без певної мети і напрямку. || Ходити, їздити і т. ін. якийсь час, не знаючи шляху, напрямку. || Їздити по світу якийсь час, часто змінюючи місцеперебування … Український тлумачний словник
наблукатися — а/юся, а/єшся, док., розм. Досхочу, багато поблукати … Український тлумачний словник
побродити — I броджу/, бро/диш, док. 1) неперех. Ходити, гуляти якийсь час без певної мети і напрямку; поблукати. || Повільно ходити якийсь час по калюжах, болоту. 2) перех., діал. Потоптати, бродячи. II бро/дить, док. Бути якийсь час у стані бродіння … Український тлумачний словник
потинятися — я/юся, я/єшся, док., розм. Тинятися, ходити де небудь без діла, без певної мети якийсь час; поблукати. || Побувати в різних місцях, поїздити по світу. || Жити в нестатках, у злиднях якийсь час, не маючи постійного притулку, сталого заняття,… … Український тлумачний словник
поблудити — 1 дієслово доконаного виду поблукати поблудити 2 дієслово доконаного виду якийсь час вести розпусне життя … Орфографічний словник української мови
побродити — 1 дієслово доконаного виду поблукати побродити 2 дієслово доконаного виду бути якийсь час у стані бродіння … Орфографічний словник української мови
наблудитися — блуджуся, Пт. Наблукатися, багато поблукати; збитись з правильної дороги. Наблудився по лісі през цілий ден, же тепер ледво ногы волочит … Словник лемківскої говірки